Ще з раннього дитинства я дуже любив їздити на храмові чи так звані престольні празники. Завжди їздив з бабусею Ганною чи як її ми кликали в родині «бабою Ганею», вона мене завжди брала з собою: спочатку ми їхали до храму на відправу, потім ми купували різні пам’ятки – образки, хрестики і вервички, а відтак йшли в гості по родичах і знайомих. Ми ніколи довго не сиділи в одній хаті, але відвідували різні родини, спілкувалися, ну і, звичайно, голодні ніколи ми не були, та ще й додому приносили щось добрезного. Читати далі...

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних