Дата народження - 20 січня 1973 р. Б.

Дата Ієрейських свячень - 5 травня 1996 р. Б.

Дата призначення Синкелом в справах духовенства - 13 червня 2014 р. Б.

Дата призначення суддею Церковного Суду - 20 жовтня 2009 р. Б.

Нагороди:  Нагрудний Хрест з Прикрасами, Набедреник, Мітра.

 

Життєпис:

Каськів Олег Володимирович, народився 20.01.1973 року в с.Староміщина, Підволочиського району, Тернопільської області.

 Із 1980 по 1990 роки навчався у Підволочиській середній школі. Після закінчення школи у цьому ж році поступив в Івано-Франківську Духовну Семінарію, яка згодом була перейменована на Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут, який закінчив у 1995 році.

 20.08.1995 року був призначений префектом Духовного Інституту, функції якого виконував протягом одного року.

 07.04.1996 року у с.Підлужжя, Тисменицького району прийняв дияконські свячення у неодруженому стані із рук Єпископа-помічника Івано-Франківської Єпархії Преосвященного Єпископа Кир Іринея Білика, ЧСВВ.

 05.05.1996 року у с.Гошів, Долинського району, прийняв священичі свячення із рук Правлячого Архієрея Івано-Франківської Єпархії Преосвященного Єпископа Кир Софрона Дмитерка, ЧСВВ.

 1996-1998 роках навчання у Папському Східному Інституті в Римі на факультеті Східне Канонічне Право де захистив ліцензіятську роботу на тему: „Партикулярне право УГКЦ у Святих Тайнах Кодексу Канонів Східних Церков”.

 1998-2000 роках навчання на докторських студіях у Папському Східному Інституті в Римі та 05.05.2000 року захистив докторську дисертацію на тему: „Історично-юридичний розвиток партикулярного права УГКЦ у світлі Кодексу Канонів Східних Церков”.

Із 1998 року розпочав викладати у Івано-Франківській Теологічній Академії наступні предмети: Канонічне право, Подружнє право, Партикулярне право.

 У 1998 році в місяці серпні був призначений Віце-ректором по дисципліні Івано-Франківської Теологічної Академії, функції якого виконував до 18 грудня 2001 року.

 18 грудня 2001 року був призначений Ректором Івано-Франківської Духовної Семінарії імені Священномученика Йосафата.

 Із 2002-2005 роки викладав в Українському Католицькому Університеті у Львові на ліцензіятській програмі два предмети: Кодифікація Східного Канонічного Права та Канонічні джерела Київської Церкви.

 Із 2003-2008 роки викладав у Чортківській Катехитично-Дяківській Академії, предмет методологія.

 5 березня 2004 року Декретом № Р2004/140, Блаженнішого Патріарха Любомира призначений суддею Патріаршого трибуналу Української Греко-Католицької Церкви.

 20 липня 2004 року закінчив юридичний факультет Івано-Франківського Інституту права, економіки та будівництва.

 3 січня 2005 року призначений суддею Івано-Франківського Єпархіального Церковного Трибуналу І інстанції.

 15 вересня 2006 року закінчив Київський Міжнародний науково-технічний університет, де здобув кваліфікацію магістра цивільного права.

 5 грудня 2006 року Декретом №104/4 призначений суддею Коломийсько-Чернівецького Єпархіального трибуналу І інстанції, за згодою власного Єпархіального Єпископа.

 21 грудня 2006 року, протокол № 4/08, рішенням Вченої Ради Івано-Франківського інституту права, економіки та будівництва, присвоєно звання «Doctor Honoris Causa».

 13 листопада 2007 року, Декретом № 51, призначений головою комісії відносно проведення року покликання в Івано–Франківській Єпархії.

 25 березня 2008 року рішенням Вченої Ради Івано-Франківської Теологічної Академії, протокол 01/2008 присвоєно звання доцента.

 2 березня 2010 року рішенням Вченої Ради Івано-Франківської Теологічної Академії, протокол №2 присвоєно вчене звання професора.

 15 травня 2010 року іменований Протосинкелом Івано-Франківської Єпархії УГКЦ, обов’язки якого виконував протягом 4-х років, а саме до 13 червня 2014 року.

 11.06.2013 року призначений Директором Інституту Постійної Формації Івано-Франківської Теологічної Академії. (Декрет № 296).

 10.09.2013 року Блаженіший Патріарх Святослав призначив секретарем VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ. (Декрет № ВА -13/573).

13 травня 2014 року в Івано-Франківській Теологічній Академії захистив докторську дисертацію «Кодифікація партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви (988-2007 рр)», рішенням Вченої Ради Івано-Франківської Теологічної Академії присвоєно науковий ступінь - доктора богословських наук за спеціальністю "Богословя".

 13 червня 2014 року призначений Ректором Івано-Франківської Духовної Семінарії ім. св. свщмч. Йосафата.

 24 червня 2014 року іменований синкелом у справах духовенства Івано-Франківської Архієпархії терміном на п’ять років. (Декрет № 364).

13 вересня 2016 року переведено з ректора Семінарії на уряд Синкела в справах духовенства та священичих родин.

31.10.2019 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував радником Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ. (Декрет № ВА19/330-21).

04.11.2019 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував членом робочої синодальної групи для опрацювання регламенту Патріаршого Собору УГКЦ. (Декрет № ВА19/335).

22.01.2020 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував адвокатом звичайного трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ. (Декрет № ВА 20/044).

07.02.2020 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував членом секретаріату VII сесії Патріаршого Собору УГКЦ. (Декрет № ВА 20/082).

18.10.2019 року іменований парохом парафії "Різдва Пресвятої Богородиці" с.Дубівці, Галицького протопресвітеріату. (Декрет № 619)

11.11.2021 року іменований протопресвітером Дубівецького протопресвітеріату Івано-Франківської Архієпархії. (Декрет № 495).

 

Нагороди:

 1. 6 червня 2001 року Наказом № 24, Преосвященний Владика Софрон Мудрий, нагородив нагрудним хрестом із прикрасами;

 2. 4 липня 2002 року нагороджений Грамотою Блаженнішого Патріарха Любомира, за участь у ІІІ сесії Патріаршого Собору;

 3. 26 жовтня 2003 року нагороджений Подячною грамотою Преосвященним Єпископом Кир Павлом Василиком – Правлячим Архієреєм Коломийсько-Чернівецької Єпархії;

 4. 20.11.2005 року нагороджений ювілейною медаллю із нагоди 5-ти річчя заснування Бучацької Єпархії, Правлячим Архієреєм Бучацької Єпархії Кир Іринеєм Біликом;

 5. 16 березня 2007 року нагороджений Грамотою Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за формування духовності, національної свідомості, активної громадської позиції;

 6. 12 квітня 2007 року Блаженніший Патріарх Любомир, іменував митрофорним протоієреєм даючи право носити мітру та набедреник. (Вих.ПГ-07/026);

7. 14 квітня 2007 року нагороджений Грамотою Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за особистий внесок у відродження духовності та із нагоди 100 річчя Семінарії;

 8. 16 квітня 2007 року нагороджений Грамотою Івано-Франківської Обласної Державної Адміністрації та Івано-Франківської Обласної ради, за багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток богословської науки, підготовку священнослужителів та із нагоди 100 річчя від заснування Семінарії;

9. 25 січня 2012 року нагороджений Подячною Грамотою відділом Освіти Галицької Районної Державної Адміністрації та Ради Галицької Районної Організації Профспілки працівників Освіти та Науки України, за вагомий особистий внесок у виховання молоді на засадах духовності, гуманізму і високої моралі. (Наказ №39, ві 25.01.2012р);

10. 24 липня 2012 року нагороджений  Подячною Грамотою Блаженнішого Патріарха Святослава, за працю в організації та проведенні  Всеукраїнської прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої в с.Крилос (Давний Галич). (Вих.ПГ 12/310);

11. 25 листопада 2012 року нагороджений Подячною Грамотою Івано-Франківської Обласної Державної Адміністрації та Івано-Франківської Обласної ради, за вагомий внесок у розвиток духовної культури, багаторічну церковну, освітню і наукову  діяльність;

12.  28 серпня 2015 року нагороджений  Подячною Грамотою Блаженнішого Патріарха Святослава, за працю в підготовці та проведенні VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» (Вих.ПГ 15/135).

13. 24 серпня 2020 року нагороджений Грамотою Галицької Районної Державної Адміністрації та Галицької Районної Ради, за вагомий особистий внесок у відродження духовності, утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, активну громадянську позицію, самовіддане служіння Святій Церкві та з нагоди 29 річниці Незалежності України.

 

Публікації:

Книги:

1. Історично-юридичний розвиток Партикулярного права УГКЦ у світлі Кодексу Канонів Східних Церков, Рим 2000.

2. Виконання, оформлення і захист дипломних робіт студентами Івано-Франківської Теологічної Академії, (методичний посібник), Івано-Франківськ 2001 (співавторство).

3. Промови та проповіді, Івано-Франківськ 2004.

4. Нарис історії Івано-Франківської (Станиславівської) Духовної Семінарії імені Святого Священномученика Йосафата, Івано-Франківськ 2007.

5. Міжнародний аспект правового забезпечення та працевлаштування громадян, Івано-Франківськ – Підволочиськ 2008, с. 118.

6. Виконання, оформлення і захист магістерських робіт, (методичний посібник), Івано-Франківськ 2015  (співавторство).

7. Соборна діяльність Київської Церкви – Тернопіль: Терно-граф, 2018 – 108 с.

8. Партикулярне право УГКЦ: джерела, історія, кодифікація. – "Нова Зоря" Івано-Франківськ, 2018. – 370 с.

9. Кодифікація партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви (1997-2018). Монографія. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2019 - 168 с.

 

Статі:

1. Перший помісний синод з’єдиненої Церкви, Alma Mater, Українська Папська Колегія в Римі, Рим 1997.

2. Нагороди в Українській Греко-Католицькій Церкві, Alma Mater, Українська Папська Колегія в Римі, Рим 2000.

3. Партикулярне право УГКЦ: історичний розвиток, Календар Світла, Торонто-Львів 2001.

4. Євангелізація і Церковне правило, Матеріали Собору Івано-Франківської Єпархії, Івано-Франківськ 2002.

5. Геній Мікельанджело, Нова Зоря, 18 (488), 2002.

6. Рецензія на книгу о.д-ра Романа Василіва „Книга пророка Авакума”, Нова Зоря, 2005, с.444-447.

7. Вибранні юридичні терміни, формули та сентенції, Lingua Latina, Івано-Франківськ 2005, с.230-240.

8. Розвиток партикулярного права УГКЦ 1596 – 2006 рр., Науковий вісник «Добрий Пастир», №1, Івано-Франківськ 2007, с. 10-20.

9. Рецензія на книгу Павла Василіва „Актуальність вчення про Пресвяту Євхаристію у творі Патріарха Йосифа Сліпого «Про Святі Тайни» (De Sacramentis)”, ІФТА, 2007, с.379-380.

10. Євхаристія в канонічному праві, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 2, Івано-Франківськ 2009, с. 7-13.

11. Нагороди в Українській Греко-Католицькій Церкві, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 3, Івано-Франківськ 2010, с. 7-10.

12. Руська Правда, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 4, Івано-Франківськ 2011, с. 31-45.

13. Патріарший Собор у ККСЦ, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 5, Івано-Франківськ 2014, с. 73-75.

14. Перша сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 8 (1061), 2015.

15. Друга сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 10 (1063), 2015.

16. Третя сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 15 (1068), 2015.

17. Четверта сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 17 (1070), 2015.

18. П’ята  сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 24-25 (1076-1077), 2015.

19. Собори Київської Церкви 1050-1590 рр. як один із елементів правотворення, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 10-11, Івано-Франківськ 2017, с. 45-60.

20. Минуле та сучасність Івано-Франківської (Станіславівської) Духовної семінарії, "Нова Зоря" Івано-Франківськ 2018, матеріали IV науково-практичної конференції.

21. Роль греко-католицького духовенства у заснуванні та діяльності товариства «Просвіта» (до 150-річчя створення). Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис Прикарпатського Національного Університету імені Василя Стефаника”, 2018. Ч. 31, С. 231-236.

22. Богослужбові книги Київської Церкви – джерело партикулярного права, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 12-13, Івано-Франківськ 2018, с. 57-67.

23. Наукова діяльність Єпископа Софрона Мудрого, Scientific Journal «Virtus», Issue # 35, June, 2019, С. 25-27.

24. Liturgical books of the Kyivan Church – source of particular law, Scientific Journal «Virtus», Issue # 36, September, 2019, P. 15-18.

25. Church of Kyiv sobors – the source of the particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 37, October, 2019, p. 25-28.

26. Councils of the Kiev Church (1051–1274) – A source of particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 41, February , 2020, p. 21-23.

27. The Kobryn synod of 1626 – the source of the particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 42, March, 2020, p. 17-19.

28. The synod of Zamosc 1720 – a source of the particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 50, January, 2021, p. 15-18.

29. 300 - літня історія села Дубівці, Нова Зоря, 37 (1381), 2021.

 

 

 

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних