- Деталі
26 лютого 2020 року на Спільноту "Мир вам" завітав отець Ярослав Рохман, який несе світло любові до важкохворих людей.
Наш сучасний світ настільки є активним, заповненим різноманітними технологіями, люди навчилися користуватися, здавалося б, складними речами: комп'ютерами, мобільними телефонами, різноманітними програми для полегшення роботи та життя, проте у простому живому спілкуванні ми часто почуваємо себе не впевнено, не можемо дати собі ради.
Спілкування з хворими потребує особливого підходу, тому що ці люди живуть у стані без руху, минуле їм вже не належить, а майбутнє їхнє вже для них зрозуміле, тобто вони живуть в очікуванні своєї смерті.
Так, як після спільних роздумів учасників спільноти "Мир вам" над посланням Папи Франциска до об'єнання харизматичних спільнот Католицької церкви "Харіс" від 8 липня 2019 року, а саме над очікуваннями Папи щодо руху Віднови (для євангелізації: ділитися хрещенням Духом Святим з кожним в церкві, служити єдності Церкви та служити бідним і потребуючим фізично та духовно), спільнота прийняла рішення одним із напрямків служіння обрати наш Хоспіс, а о. Ярослав завітав, щоб допомогти членам спільноти глибше зрозуміти в якому стані перебувають такі хворі та яким чином ми можемо налагодити з ними контакт, щоб не злякати та травмувати їх своїм приходом.
Найперше, за словами о. Ярослава, ми повинні зрозуміти, що йдемо служити самому Христові, ми маємо усвідомити, що люди, які є паліативно хворі не тільки мають фізичний стан, у якому перебувають, але у них є ще й внутрішній світ, світ, який ми не маємо права порушувати. Жодним чином ми не приходимо, як вчителі, ми приходимо, як учні, бо дивлячись просто у очі, присівши на рівень погляду хворої людини, за словами о. Ярослава, ми можемо налагодити з хворим особистий контакт, відчути його біль. Ми можемо багато чого в них навчитися, а найголовніше, навчитися цінувати життя тут і тепер. Важливим в той момент є просто "бути" з такими людьми.
∙ Сповідь – це душпастирський пріоритет у служінні священника. Віднова духа для духовенства Букачівецького протопресвітеріату
Цікаво було почути від о. Ярослава те, що зазвичай у таких хворих людей руки є холодними, а руки здорової людини теплими, тому, перш аніж взяти таку людину за руку, попередньо запитавши у неї дозволу, маємо розуміти, що наша фізична близькість символізує передачу нашого душевного тепла, яке має здатність у той момент зігріти цю людину.
О. Ярослав розповів також про важливість підтримки таких людей простою присутністю, катехезою, читанням Святого Письма, молитвою та апогеєм цього є, звичайно, звершення Святого Причастя. Саме в таких моментах важливим є не час, а якість спілкування та допомоги.
І на завершення. О. Ярослав наголосив на тому, що дуже важливим є наше розуміння того, що ми не йдемо до хворого, якого "здали" у Хоспіс, ми йдемо до хворого, якого передали у добрі руки, з надією на те, що там йому нададуть відповідну медичну допомогу, якої так потребує паліативний хворий: потребу поваги, любові та безпеки. Тими добрими руками час від часу може бути кожен з нас.
Тому ми всі, брати і сестри в Христі, несімо світло Ісуса та любов до таких людей, бо ми, навіть, не уявляємо, як цим людям потрібна наша присутність, наша посмішка, коли їм хочеться плакати та наші обійми, коли їм самотньо. Навчімося своєю присутністю дарувати тепло тим людям, які його так потребують.
А також молімося одне за одного, і підтримуймо, приймаймо, вчімся щиро любити ще більше, ми всі так насправді цього потребуємо. Любімо, бо Він нас першим полюбив.
______________________
Долучайтесь до нашого каналу у Telegram - тут завжди найважливіша та найактуальніша інформації з життя Церкви одразу у Вашому смартфоні!
Підготувала Лілія Космина, учасниця спільноти "Мир вам"
