20 лютого в Меморіальному сквері численні містяни, влада та духовенство зібрались на спільну поминальну панахиду за Героями Небесної Сотні та усіма тими, хто поклав своє життя за волю та кращу долю Батьківщини нашої України. У всеміських заходах також взяли участь представники Церкви Івано-Франківської Архієпархії та семінаристи ІФДС.

Спільній молитві передували інші події, зокрема молитва студентів та учнів міста у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, спільне віче та смолоскипна хода.

Єпископ помічник Івано-Франківський Преосвященний Владика Йосафат, спільно з духовенством архієпархії очолили поминальне богослужіння. У своєму духовну слові Кир Йосафат пригадав за що боролись Герої Небесної Сотні та які ідеали повинні сповідувати усі ми, хто вшановує їх. «Усі ці люди поклали своє життя, щоб ми жили краще, щоб ми відчули ту справжню гідність у відношенні одне до одного», - наголосив Преосвященний Владика.

Згадуючи події дворічної давності, Архієрей прирівняв Героя Небесної Сотні Романа Гурика з старозавітнім Давидом, котрий без зброї вийшов на бій з досвідченим воїном Голіафом і переміг його.

Не залишись поза увагою Владики і сумні реалії сьогодення. Зокрема він закликав просити у Господа сил побороти «корумповане серце», як до цього закликає Святіший Отець. «Усі ми маємо грішне серце, але Господь ніколи не втомлюється прощати наші гріх. В той же час, ми не маємо права мати корумповане серце», - зазначив Кир Йосафат.

Читайте також: Благодійна акція для вимушених переселенців "Не словом, а ділом"

Дідусь Романа Мирослав Базилько подякував всім хто прийшов вшанувати пам'ять його онука та всіх загиблих з Небесної сотні. "Два роки назад констатували факт смерті мого онука Романа. Вони написали – зупинка серця через втрату крові. Аж потім коли батько забирав сина у Києві з моргу, там сиділи слідчі і писали, що той загинув трагічно, той загинув від удару, той ще від чогось. Але оскільки та "машина" працювала по-старому вони не могли написати всякі небилиці від чого помер Роман. Тільки батько Романа домігся, що написали кульове поранення в голову. Так як було. Два роки триває слідство – хто в кого стріляв, звідки летіли кулі, чому він був вбитий зверху, збоку – ніхто поки немає відповіді. Тягнуть, не знаю чому. Зараз він стоїть поряд з нами. Пам’ятаю коли він їхав від мене йому було 19 років – зовсім хлопець, а коли він лежав в труні, ми прощалися вже з чоловіком, героєм", - розповів дідусь Романа Гурика.

Завершився поминальний захід покладанням квітів від представників влади та всіх боєвих побратимів сучасних українських Героїв.

Прес-служба Архієпархії

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних