- Деталі
Здатність до духовного покликання - чи священичого, чи монашого - це передусім вразливість на людську біду, відкритість на служіння, на певну жертву. Про це заявив Ігумен монастиря Христа Царя, що в Івано-Франківську, о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ під час духовно-формаційного семінару ПМВ для священиків-місіонерів, що відбувся у румунському місті Сигіт.
Він розповів історію становлення монаших чинів і поінформував про життя і діяльність ключових осіб, завдяки яким сформувалося сьогоднішнє монашество.
“Як розпізнати - чи має жінка або чоловік монаше покликання, чи не має? Важливо розуміти, що не ми кличемо - кличе Господь. Завжди монашество виникало як меншість. Чернецтво у різних формах на Сході і Заході мало різні мотиви започаткування”, - зазначив о. Йосафат Хаймик.
Говорячи про те, коли виникло чернецтво, він відзначив, що батьком монашества вважається Святий Антоній, єгипетський анахорет. Він народився у 250 році і 20-річним юнаком, роздавши майно бідним, замешкав у пустелі. “Спочатку він відділяється від людей, потім - від світу, потім - від життя. Тому він анахорет. І такі, як Антоній, будуть до сьогодні. Це людина, яка відчуває особливий зв’язок з Господом. Це той, хто чує”, - зазначив священик.
Також він розповів про єгипетського святого Пахомія Великого, який сповідував спільнотовий спосіб життя, і Василія Великого, який схилявся до суворого асектизму, особливо у перший період свого чернечого життя, і того самого вимагав від своїх співбратів. “Але це було до моменту, коли він став священиком, а згодом – єпископом. Прийшовши до Кесарії, він побачив, що йому чогось бракує, а саме - прикладу християнського життя. І він згадав за своїх братів. Він вводить поняття досконалий християнин. Василій Великий кличе своїх досконалих християн у місто і каже: будете жити тут і старайтеся бути досконалими християнами. Ніяких обітів немає. Один обіт – дівицтво, тобто непорочність, незайманість. Він був запозичений від інших релігій, але абсолютно євангелізований. І він включав у себе послух і стан убожества. Саме від цього починається нова сторінка чернечої духовності”, - зауважив Ігумен монастиря Христа Царя.
∙ У Крехові завершилась Молитовна зустріч для хлопців
Всі реформи венедиктинського способу життя, зазначив священик, полягали у двох основних аспектах: повернення до дослівного виконання правила, як хотів Святий Венедикт, і убожество. “Для Венедикта на перший план виходить послух. Що це дало до загального християнства? Венедиктинські монастирі фактично стали центрами культури, духовності, науки і вони поштовхнули до того східне чернецтво”, - додав о. Йосафат.
У XII столітті, зауважив ігумен, на Заході починається занепад і церковна ієрархія зливається з владою. “Венедиктинські монастирі, які починалися з убогості, дуже швидко розвинулисяі збагатіли”, - додав священик.
Водночас у XIII столітті, відзначив отець Йосафат, на перший план виходить обіт убожества.
“Ми складаємо обіти послуху, убожества і чистоти. Входячи у якусь монашу спільноту, залишаючись християнами, ми хочемо поглибити три Святі Таїни християнського втаємничення - Хрещення, Миропомазання і Євхаристію. Ось богословська сутність чернечего життя і його обітів. Якщо через хрещення ми стаємося дітьми Божими, стараємось виконувати Божу волю в своєму житті, то через обіт послуху ми хочемо робити те саме, плюс послух є дуже потужним рушієм. Якщо миропомазання дає нам внутрішню силу жити хрещенням, то обіт убожества дає внутрішню свободу і мобільність. Обіт чистоти поглиблює євхаристійне життя, до якого покликаний кожен християнин”, - підкреслив отець Йосафат.
∙ Довічні монаші обіти в Івано-Франківському монастирі
Він відзначив, що про духовне покликання варто говорити у підлітковому віці – 12-13 років. “Тоді найчастіше підліток починає ставити різні питання і в той момент Ісус може промовити до нього, - зазначив священик. - Здатність до духовного покликання - чи священичого, чи монашого - це передусім вразливість на людську біду, відкритість на служіння, на певну жертву. Господь відповідає на кожну життєву ситуацію у світі і Церкві, кличачи когось, кого сам хоче, до певної форми досконалості у християнському житті".
Джерело: pmv.ugcc.org.ua
