Музей мистецтв Прикарпаття презентує виставку різдвяних християнських сюжетів XIX ст. з фондової збірки музею і з приватної колекції Архікатедрального і Митрополичого Собору Воскресіння Христового Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Сьогодні, в час інноваційних технологій, новітніх ґаджетів та іншого клопотання людство масово заговорило, що воно втратило почуття свята, що ХХІ століття втягнуло увесь світ у рутину… І справді, ворог людського роду – диявол прикладає усіх зусиль, щоб подати одвічні правди і чесноти: віру, надію й любов у «викривленому дзеркалі», мовляв «світ такий несправедливий… слід змиритися з ним і прийняти його…». Однак це не так, бо існує Христова справедливість і любов! Під дією Святого Духа, в контемплятивному міркуванні й при щирій сердечній молитві розуміємо, що радість і щастя є! Вони, за словами зачинателя західноєвропейської теологічної думки св. Августина, знаходяться у Господі. Саме у відступництві від Бога і любуванні у гріхах знаходимо першопричину всіх наших бід і негараздів які перешкоджають людству в сучасному світі. Проте збагнувши, що через Різдво Христове Всевишній нас не покинув, а своєю безмежною любов’ю спас від смерті й криється наша надія і християнський оптимізм.

З богословської точки зору переданої у святих іконах запропонованої тематики, Різдво Христове – це великий акт спасіння Бога-Отця, рівний сотворенню перших людей Адама і Єви. Оскільки наші прародичі згрішили непослухом, порушивши заповідь не вживати плоду з дерева «пізнання добра і зла» (Буття 2:16–17), чим накликали на себе прокляття Боже. Однак Господь не залишив людства на поталу, а вирішив послати на землю в тілесному вигляді Свого Єдинородного Сина, другу іпостась Пресвятої Тройці, щоб Він знищив своїм Воскресінням найбільше прокляття людства – смерть. Тому народження Христа (Різдво) слід розглядати в єдності з Його Воскресінням і тим самим обітницею всьому людству, що кожен віруючий у Сина Божого (за Орігеном) теж не зазнає вічної смерті, а буде воскресений у День страшного суду. Ікони сюжету «Різдво Христове» в Україні появляються від найдавніших часів. Під впливом так званого «чистого візантинізму» XIV–XV ст. у стилі обрядової формальності і духовно-ментальної остиглості сформувався так званий «канонічний» варіант ікон різдвяного циклу.

· Х ювілейна «Просфора з Патріархом»: Блаженніший Любомир Гузар подарував нам соборування між собою

На виставці «Містерія Різдва» вдалося зібрали роботи ХІХ ст. в яких строгих візантійських умовностей і «правильностей» немає. Галицькі ізографи XІХ ст. вносили в ікони різдвяного циклу свої приватні внутрішні почуття й переживання, пом’якшували візантійську й новгородську сувору аскетичність глибокою ліричною бароковою м’якістю та витонченим «шармом». Загалом типи ликів святих поступово втрачають надмірну показову виснаженість та смуток, але набувають святково-радісних емоцій. Крім того, галицький іконопис даного віку опирався не тільки на «монастирський академізм», але й на народну творчість. Саме тому Богородиця і Христос в іконах наче представляють найкращий еталон краси своєї епохи.

Виставка триватиме з 17/01/2018 по 30/01/2018 р.

Адреса:

м. Івано-Франківськ

Музей мистецтв Прикарпаття

Майдан А. Шептицького, 8

тел. 53-00-39                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Куратор виставки: КОЗІНЧУК Віталій Романович

доктор філософії за спеціальністю богослов’я,

член Національної спілки художників України,

провідний науковий співробітник

Музею мистецтв Прикарпаття

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних